Законодавці підтримали доповідь, у якій йдеться про “ризик серйозного порушення Угорщиною цінностей, на яких ґрунтується ЄС.
Більшість депутатів Європарламенту підтримали рішення засудити шкоду демократії в Угорщині, яку завдано під час правління прем’єр-міністра Віктора Орбана. У четвер, 15 вересня, 433 законодавці підтримали доповідь у якій йдеться про “існування ризику серйозного порушення Угорщиною цінностей, на яких ґрунтується (Європейський – Ред.) Союз”, повідомляє Reuters.
“Ситуація погіршилась настільки, що Угорщина перетворилась на “електоральну автократію”, а не на демократію”, – йдеться у заяві.
Очікується, що Єврокомісія пізніше цього тижня призупинить виділення Угорщині частини фінансування зі спеціального фонду ЄС. Це буде перше застосування механізму, який дозволить Брюсселю штрафувати країни-члени, якщо вони порушують норми правової держави та базові цінності Євросоюзу.
У відповідь партія Орбана “Фідес” заявила, що Європарламент зацікавлений у критиці Угорщини більше, аніж у подоланні економічної кризи, викликаної підвищенням цін на енергоресурси через війну Росії проти України та західні санкції проти Москви.
“Вражає, що навіть в умовах нинішньої кризи ліва більшість у Європарламенті зайнята лише атаками на Угорщину”, – йдеться у заяві партії.
У ЄС Єврокомісія може скорочувати або обмежувати виділення коштів зі спеціального фонду тим державам-членам, у яких існує загроза нецільового використання грошей і порушення принципів правової держави. За даними інформагенції dpa, єврокомісари можуть запропонувати державам ЄС утримувати до 70 відсотків коштів, передбачених на низку програм із фондів для підтримки слабко розвинених регіонів чи країн спільноти. Утім, у випадку з Угорщиною до цього може й не дійти, адже протягом минулих кількох тижнів уряд у Будапешті представив кілька заходів задля боротьби з корупцією та нецільовим використанням коштів. Угорська влада також обіцяє посилити роботу в цьому напрямку.
Критики угорського прем’єра дорікають йому за те, що за час свого правління він підірвав демократичні інститути в країні, обмежив свободу ЗМІ та незалежність органів юстиції. Єврокомісія відмовляється виділяти Угорщині гроші з фонду для ліквідації наслідків пандемії COVID-19, оскільки Орбан досі не надав достовірних гарантій їхнього коректного витрачання.
Орбан давно відомий консервативністю та радикальністю поглядів. Після кризи біженців у 2015 році ультраправа антиміграційна риторика стала основою його політики, зауважувала британська газета The Guardian.
Також Орбана критикують правозахисники за ставлення до ЛГБТ-спільноти. У 2021 році в Угорщині набув чинності закон, що забороняє доступ до контенту, який влада країни вважає ЛГБТ-пропагандою серед неповнолітніх. Через це 15 липня Європейська Комісія подала на Угорщину позов до Європейського суду з прав людини.
Крім того, Орбан не раз демонстрував приязні стосунки з президентом РФ Володимиром Путіним. Напередодні повномасштабного військового вторгнення Росії в Україну у лютому він провів п’ять годин у Москві за розмовою з очільником Кремля. Також, за даними ЗМІ, Орбан просив Київ надати докази того, що різанина в Бучі не була інсценуванням.
Джерело: DW