У Нідерландах 15 березня 2017 відбулися вибори до Нижньої палати парламенту, в яких взяли участь 28 партій. Нідерландська система сформована таким чином, що в парламент можуть потрапляти навіть маленькі партії, які отримують всього по кілька місць. Наприклад, до цього у парламенті було 11 партій, від найменших з них були один-два представники.
За результатами, найбільше представлення у нижній палаті парламенту упродовж наступних 4 років матиме партія нинішнього прем’єр-міністра Марка Рютте VVD. Вона отримала 33 зі 150 місць у Нижній палаті. У порівнянні із попередніми виборами партія втратила 8 місць, однак змогла утриматися в лідерах. Друге місце здобула крайня права партія PVV, у якої 20 місць (на 5 місць більше, ніж попередньої каденції). Християнсько-демократична партія CDA та прогресивні демократи D66 отримали по 19 місць, партії зелених-лівих Groen Links та соціалістів SP – по 14 місць. Найбільших втрат на цих виборах зазнала соціал-демократична партія PvdA, яка входила до нинішньої коаліції. (9 місць – на 29 менше, ніж на попередніх виборах). Крім інших, у парламент вперше потрапляють дві новостворені політичні сили. (Denk, яка робить виключний акцент на прийнятті мігрантів у суспільстві, та партія “Форум за демократію”(FvD)). Програмою ультраправих був маніфест на одній сторінці під назвою “Нідерланди знову наші”, що включав “деісламізацію” країни, намір закрити всі мечеті та заборонити Коран, передбачуваний вихід Нідерландів із Європейського Союзу. Навіть у день голосування прем’єр-міністр Нідерландів, лідер VVD Марк Рютте не виключав, що у четвер Нідерланди можуть прокинутися із ультраправою партією на чолі парламенту. Проте врешті крайні праві опинилася на другому місці.
Крім традиційної політичної боротьби, викликом для парламентських виборів у Нідерландах стала кібербезпека. Побоюючись намагань Росії втрутитися у вибори за допомогою сучасних технологій, Нідерланди навіть вирішили відмовитись від електронного підрахунку голосів та прийняли рішення рахувати бюлетені вручну.